пятница, 4 января 2013 г.

Терміни і поняття курсу


Терміни і поняття курсу

1.  Поняття активного навчання та активних методів навчання

інтенсивна діяльність і практична підготовка учнів у процесі навчання й застосування знань, сформованих навичок й умінь. Активність у навчанні є умовою свідомого засвоєння знань, умінь і навичок.
Активні методи навчання – це способи активізації учбово-пізнавальної діяльності учнів, які спонукують їх до активної розумової й практичної діяльності в процесі оволодіння матеріалом, коли активний не тільки вчитель, але активні й учні.
2.  Класифікація активних методів навчання

сім основних методів активного навчання:
(за Литвиненко Є.А. та Рибальським В.І.)
ділова гра,
розігрування ролей,
аналіз конкретних ситуацій,
активне програмове навчання,
ігрове проектування,
стажування та проблемна лекція
Активні методи навчання (ін. класифікація)
Неімітаційні
Імітаційні

Ігрові
Неігрові
проблемна лекція, лекція вдвох, лекція із заздалегідь запланованими помилками, лекція прес-конференція;
евристична бесіда;
навчальна дискусія;
самостійна робота з літературою;
семінари;
дискусії
ділова гра;
педагогічні ситуації;
педагогічні завдання;
ситуація інсценування різної діяльності
колективна розумова діяльність
3.  Поняття інтерактивного навчання, інтерактивних методів та технологій.

Інтерактивне навчання – форма організації та активізації пізнавальної діяльності учнів за допомогою активного спілкування: учня з учнем; учня з групою учнів; учня з учителем; учителя з представником групи; учителя з групою учнів; учителя з класом. Мета - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність.

Інтерактивна технологія навчання – це така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть школяра у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесі навчального пізнання: або кожен учень має конкретне завдання, за яке він повинен публічно, прозвітуватись, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою та перед усім класом завдання.
4.  Класифікація інтерактивних технологій.

4 групи (залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів):
-         інтерактивні технології кооперативного навчання;
-         інтерактивні технології колективно-групового навчання;
-         технології ситуативного моделювання;
-         технології опрацювання дискусійних питань.
5.  Структура уроку із застосуванням інтерактивних технологій

поетапне розв'язання             
                                                        розв'язання  в групах
                                                                                                                         діалог
 


Постановка проблеми        прийняття узгодженого рішення
6.  Поняття технологій колективно-групового навчання, його відмінність від фронтальної (групової) форми організації навчання.

-                            Форма організації роботи у малих групах
-                            Спільна навчальна мета
-                            Вчитель керує роботою кожного учня опосередковано (через завдання)
-                            Можливість співпраці з ін. учнями
-                            Реалізація природного прагнення до спілкування
фронтальна
-                             Навчання однією людиною (вчителем) групи учнів чи цілого класу
-                             Кількість слухачів більша, ніж тих, хто говорить
-                             Усі учні працюють разом чи індивідуально над одним завданням із наступним контролем результатів
7.  Поняття технологій кооперативного навчання, його відмінність від колективно групової форми організації навчання.

кооперативне навчання (організація навчання у малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою: робота в парах, один-два-чотири – усі разом, змінні трійки, карусель, робота в малих групах, акваріум тощо)
колективно-групове навчання – технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу
8.  Як утворювати малі групи та керувати їхньою роботою

Роботу в гр треба використовувати для вирішення складних проблем, що потребують коллективного розуму. якщо витрачені зусилля й час, не гарантують результату, краще вибрати парну роботу.
1.Переконатися, що учні володіють знаннями ті вміннями для використання завдання.2.Об'єднайте в групи3. Запропонуйте пересісти по групп. Прослідкуйте чи усі члени гр сіли правельно.4. повідомте учням про ролі, які вони повинні розподілити між собо.: спікер(головуючий)секретар, посередник, доповідач 5.дайте кожній групі завдання і інструкцію 6. Стежте за часом 7.подумайте як ваш метод заохочення впливає на роботу 8.будьте готові, до підвищення шуму. 9 підчас роботи обійдіть, запропонуйте допомогу.10.Запопонуйте группам подати результати роботи11.запитайте учнів чи булла робота корисна, чуму вона їх навчила 13. Прокоментуйте роботу з почки зору її навчальних результатів.
9.  Які основні правила роботи  в групах ви запропонуєте своїм учням.

1.Швидко розділіть ролі в груп. Визначтесь хто буде виконувати різні ролі.2.починайте висловлюватись спочатку за бажанням а потім по черзі.3 Дотрим прав активного слухання, головне не перебивайте один одного.4 обговорюйте ідеї а не особи учнів, які висловили ці ідеї.5. отримайтесь від оцінок 6.намагайтесь дійти спільної думки, хочаб в деяких випадках.
10.            Назвіть основні варіанти групової роботи

Діалог, синтез думок,спільний проект, пошук інформації, коло ідей,
11.            Мета й завдання комунікативних вправ – «криголамів» на інтерактивному уроці.

Сфокусувати  увагу дітей на проблемі та викликати інтерес до обговорюваної теми.Вони викликають у дітей подів, інтерес до змісту знань та процесу їх отримання.
12.            Мета й місце проведення рефлексій на особистісно-зорієнтованому уроці.

Рефлексії відводиться важлива роль. Її мета: згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності - смисл, типи, способи, проблеми, шляхи її вирішення, отримані результати і т.п. Окрім того, рефлексивна діяльність є засобом самопізнання й самооцінки, співвідношення отриманого й планового результатів.
Як правило проводять в кінці уроку. Але також можно провести на епапі мотивації, що вони очікують.

13.            Поняття технології «мозкового штурму»

Відома інтерактивна техн.. колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох рішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявити уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Мета- щоб забрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу
14.            Варіанти проведення «мозкового штурму»

Варіант «мозкового  штурму» — «мережа»  чи «кульки».  Тут  пускове слово (питання) пишеться в «кульці» в центрі сторінки. Коли обговорюються споріднені  проблеми,  вони  записуються  на  папері  із  зазначенням  зв'язку. Водночас «мозковий  штурм» «вільного»  типу  дає  можливість  за  дуже короткий період (три-п'ять хвилин) записати ідеї, що виникли. Обидва варіанти мають на меті заохочувати вільне висловлювання ідей.
15.            Поняття технологій ситуативного моделювання, його відмінність від колективно групової форми організації навчання

- ефективний вид роботи, що сприяє мовленнєвому розвитку школярів;
- стимулюють мислення й збільшують інтерес учнів до програмового матеріалу;
- підвищують їхню активність у формуванні знань, умінь і навичок – тобто пізнавальну активність. Сприяє:формулюванню власної думкимоделюванню рiзноманiтних ситуацiй,   формулюванню навичок слухати iншу людину; вмiнню налагоджувати конструктивнi cтосунки в групi; полегшенню засвоєння программного матерiалу; формулюванню навичок аналiзу навчального матерiалу.

16.            Етапи проведення гри

1) орієнтація (введення учнів у тему, ознайомлення з правилами гри, загальний
огляд її перебігу); 2) підготовка до проведення гри (викладення сценарію гри,
визначення  ігрових  завдань,  ролей,  орієнтовних  шляхів  розв'язання
проблеми); 3) основна частина — проведення гри; 4) обговорення.
17.            Етапи моделюючої гри

1) орієнтація (введення учнів у тему, ознайомлення з правилами гри, загальний
огляд її перебігу); 2) підготовка до проведення гри (викладення сценарію гри,
визначення  ігрових  завдань,  ролей,  орієнтовних  шляхів  розв'язання
проблеми); 3) основна частина — проведення гри; 4) обговорення.
18.            Етапи імітаційної гри

1. Вибрати явище, тему для імітації. 2. Спланувати все, що необхідно для імітації. 3. Надати учням достатньо інформації, щоб вони могли впевненно виконувати все передбачені процедури й одночасно вчитися. 4. Продумати запитання для підбиття підсумків.
19.            Етапи гри-симуляції

1.  Слід  пам'ятати,  що  в  симуляції  йдеться  не  про  демонстрування
акторських  здібностей,  а  про  вміле  і  в  міру  можливості  безособове
відтворення вибраного процесу.
2.  Необхідно  пропонувати  для  проведення  ситуативне  моделювання  теми, що спрощують дійсність.
3.  Виберіть тему для симуляції та основне питання, яке будуть вирішувати учні.
4.  Сплануйте сценарій симуляції, продумайте розподіл ролей, участь у грі всього класу.
5.  Надайте  учням  достатньо  інформації,  чіткі  інструкції,  щоб  вони  могли переконливо виконувати свої ролі і, одночасно вчитися.
6.  Перед симуляцією зробіть короткий вступ.
7.  Заздалегідь продумайте запитання для підбиття підсумків
20.            Поняття технологій опрацювання дискусійних питань

дискусія — це  широке  публічне обговорення якогось спірного питання. Вона значною мірою сприяє розвитку критичного  мислення,  дає можливість  визначити  власну  позицію,  формує навички  відстоювати  свою  думку,  поглиблює  знання  з  обговорюваної проблеми. Вона  може  виступати  як  метод  засвоєння  знань,  закріплення  їх  і вироблення вмінь і навичок, як метод розвитку психічних функцій, творчих здібностей  і  особистісних  якостей  учнів,  а  також  як  метод стимулювання  і мотивації учіння.
21.            Умови ефективного проведення дискусії

При  плануванні  дискусії  вчитель  враховує  кілька  важливих  моментів:
час, необхідний для проведення дискусії, його узгодженість з іншими видами роботи  під  час  навчального  заняття;  місце,  яке  має  давати  можливість здійснювати всі необхідні пересування учнів і створювати оптимальні умови для обговорення учнями проблеми і стеження за його перебігом решти учнів; матеріали,  необхідні  для  роботи  учнів  та  наочного  подання  її  результатів; письмові  інструкції  щодо  способу  виконання  завдання;  вміння  учнів працювати в групі. Протягом усієї роботи груп учитель тримає в полі зору три  основних  моменти:  мета,  від  якої  під  час  дискусії  не  слід  відхилятися; час,  якого  слід  дотримуватися,  щоб  встигнути  досягти  визначеної  мети; підсумки, як треба підбити, аби не втратити сенс самої дискусії
22.            Розвивальні можливості методу «Портфоліо»

Безперервний розвиток
23.            Умови організації роботи над проектом

Назва проекту(навчальна,творча)
Автор проекту
Цільова аудиторія
Мета
Коротка анотація (стислий зміст)
Проблемні питання (завдання)
Терміни виконання
Етапи роботи над проектом (зміст, терміни, виконавці)
Результати проекту
          Презентація
         ·Основні теоретичні положення
         ·Історія питання
         ·Зразки практичного застосування
         ·Бібліографія до питання
          Повний текст доповіді  с посиланням на слайди презентації
         Листівка (Опорний конспект)
          Глосарій
         Використані інформаційні ресурси.
    Рефлексія
24.            Етапи роботи над проектом (алгоритм)

·        Підготовка (мета, проблема, суперечності, завдання)
·        Планування (варіанти, стратегії, способи, методи)
·        Дослідження (актуалізація,  збір, аналіз …)
·        Результати / висновки
·        Звіт (доповідь, графіки, схеми …)
·        Оцінка результатів і процесу (аналіз успіхів та помилок)
25.             Вимоги до використання методу проектів

·        Наявність значущої проблеми (у дослідницькому та творчому плані), що потребує інтегрованого знання, дослідницького пошуку для вирішення;
·        Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (доповідь, випуск газети тощо);
·        Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;
·        Структурування змістової частини проекту (із зазначенням поетапних результатів);
Використання дослідницьких методів, які передбачають певний алгоритм виконання)
26.            Постановка ключового питання у методів проектів

Недоліки:
·        Новизна форми
·        Недостатня готовність вчителя
·        Труднощі планування
·        Труднощі координації
·        Значні часові витрати
·        Недостатній методичній супровід
27.            Прийоми активного слухання

Парафраза,графічний малюнок,зоровий контакт,мова тіла(жести,міміка,положення тіла)
28.             Прийоми візуалізації під час пояснення (опорні конспекти)

Учитель використовує демонстративні матеріали, форми наочності (натуральні об'єкти, фотографії, структурно-логічні схеми тощо), які не лише доповнюють словесну інформацію, а й самі виступають носіями нової інформації.
Опорний конспект  – це навчальний матеріал кількох параграфів,  між якими існує певний зв’язок, поданий у стислому вигляді за допомогою опорних сигналів.
У процесі опорні конспекти виконують такі функції:
·   допомагають сформувати у дітей повне уявлення про тему, вчать бачити їх цілісно;
·   є зразком стислої передачі матеріалу, завдяки чому дозволяють набагато збільшити його обсяг засвоєння на уроці;
·   сприяють розвиткові логічного мислення, монологічного мовлення, особливо усного;
·   вивільняють час для формування практичних умінь і навичок у процесі виконання різного роду вправ;
·   забезпечують вищу якість знань, їхню системність.
-         розповідь за опорним конспектом
письмове відтворення опорних конспектів у зошитах зворотного зв’язку



Комментариев нет:

Отправить комментарий